Гостевая книга mycastles =)

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 След

Маша

Куда же Вы в результате поехали и как провели свой день рожденья? А у нас тут до кучи мама туризмом увлеклась - ее одарили долгосрочной визой и я взяла ее с собой в командировку в Мюнхен - так мама так впечатлилась окрестными горами и замками, что не успев приехать, засобиралась обратно)))

По Польше катались (как-то в жж выложу):
http://info.kp.km.ua/component/option,com_fireboard/Itemid,69/func,view/id,47769/catid,23/lang,uk/#50348
Она какая-то такая обшарпаненькая стала - то ли Украина до ее уровня почти доросла, то ли она до нашего опустилась. Сплошные секонды и магазины "Все по 2,99" вокруг. Но Сандомир - супер, Замость, Люблин - фотогеничны. ну и близко от дома все-таки :о)
А я маму никак за кордон вытянуть не могу. Не хочет и все.

KamPod

Про сам "палац" (в лапках бо я не впевнений, що це була основна будівля садиби пана) дещо відомо, він доречі пізніше використовувався як гуртожиток сільгоспінституту і там в одній кімнаті де зараз лекційна разом проживало 54 студенти. А ще на постаменті що є і на ваших фотках раніше стояв Ленін і там приймали в піонери.
Але є варіанти, що саме цікавіше було не тут. Знаю яка була забудова там у 50-60-х роках, навіть маю фото одного з будинків, знайшов там старі липи деяким з яких понад 100р. Загалом якраз цікавлюсь цим питанням і якщо вам цікаво то з задоволенням поділюсь з вами, а можна і все показати.

це була основна будівля, безперечно. Не розумію ваших сумнівів :о)

KamPod

Знову ця ж проблема з довгими повідомленнями :(((((
Спробую по частинам.
Місцезнаходження визначив співставленням карт у фотошопі. На диво але та карта 1910 року дуже гарно лягає на сучасну супутникову карту. Тому за місце більш-менш впевнений. До речі там на карті є позначено нерівності рельєфу вище, так от там якраз зараз учхозовські ставки так що все сходиться. Яловецькі нижче і це навряд палац Яловецького.

Знайшов також карту про яку писав blackhawk - і вона ідеально лягає на супутник. Так от там є хутір Дембіцького і він простягається якраз по вул. Ватутіна, так як мені і розповідали. Gajezkogo співпадає з місцерозташуванням Яловицького на старішій карті, а там де учгосп може бути Milezkogo (або Мілевського з моєї статті про матір Спілберга ;)

KamPod

Уже двічі пробував вам відсилати немаленькі повідомлення щодо палацу Яловецького, але все видає помилку. Можливо через довжину повідомлення. Можливо напишу тезами покоротше:
- будиночок "Яловецького" на карті - в районі теперішнього "Епіцентру"
- палац з статті також позначений одним із будиночків вище
- знаю про стару забудову біля теперішнього "палацу"
- дивує чому немає хутора Дембіцького - знаю відомості про нього від очевидців старожилів Смірнова
Сподіваюсь відправиться

може й на місці Епіцентру - дуже важко визначити точну точку, на жаль. а про власне історію палацу вам хоч щось відомо?

blackhawk

Что касается особняка "Яловецкого".
При поиске связи данной фамилии в польской транскрипции с окрестностями Каменца действительно найти почти ничего не удаётся. Чего нельзя сказать о фамилии Еловецкий. Отец Вацлав Еловецкий и его три сына Александр, Эдвард и Евстахий участвовали в польском восстании 1830-1831 годов как раз на территории нижней Подолии. Александр оставил, неоднократно переиздававшиеся, мемуары о том времени. Известная в Польше библиотека Вацлава (839 томов) оказалась в Санкт-Петербурге.
Здание фольварка, скорее всего, XIX века. Правда, "крылья" здания почти не выдаются вперёд и нет колоннады и веранды, но это, наверно, результаты позднейшей перестройки.
Очень интересен картографический материал. На "пятисотметровке" тридцатых годов (М-35-115А) имение названо Gajezkogo (в немецкой транскрипции), а на польской карте 30-го года - видно второе здание слева. Интересно, уцелело или нет?
Кстати, рядом с имением был хутор Домбицкий. Может кто-то из старожилов помнит его?
Скорее всего, Еловицкие в результате поражения восстания покинули окрестности Каменца (их следы обнаруживаются в 50-х годах XIX века в Штатах.
В общем, это тот ещё клубок, которые придётся разматывать при желании продолжить статью об имении Jalowickego (кстати, это в немецкой транскрипции, а в польской вполне могло быть и с "I").
А если по той же дороге ехать от Каменца, то в километре слева было имение Gzhozkogo, а ещё в километре, тоже слева - Milezkogo.

Ого, нічого собі:)
Так, може бути й транскрипція Єловецький. Хутір Дембіцького (в його палаці давнов будинок дитяч. творчості, колишній палац піонерів) - зараз це селище Смірнова.
Про колонаду ось тільки не зрозуміла - не думаю, що вона там була.
Сусідні з колишнім палацом будинки яксь та є, але всі видаються новенькими (в палаці десь до 1960-х сиділи військові).

http://pamjatky.org.ua/?p=6260

Маша

Во как! Что-то я как-то про такое не подумала...Неужели это турстраховка так удачно в плане хорошей клиники сработала?Уколы в живот - адское дело. А я обычно анализы в гемотесте делаю или в том инвитро что как раз, видимо, где-то недалеко от того места, где Вы в Москве живете - угол Проспекта Мира и Больничного пер. - у них там вроде, каких только нет. И в МОНИКИ, что на Гиляровского, тоже неплохая лаборатория.

Нет:) Страховка моя на тот момент уже закончилась, заплатили БЕЗУМНЫЕ деньги из своего кармана (сумма просто астрономическая). Ну да здоровье дороже.
Про МОНИКИ - большое спасибо, это и правда рядом, лишь бы делали все эти хромосомно-генетические штучки.

МБ

http://zik.ua/ua/news/2012/03/27/341115

Маша

Посмотрев фотки с дня святого Патрика, поняла, почему я Вас не встретила - я шла домой со стороны Смоленской и, отметив зеленую ленточку на руках Пушкина и Натальи Николаевны, шмыгнула в свою подворотню, не дойдя до театра Вахтангова - а Вы, наверное, ближе к театру стояли - хотя я подозревала, что Вы должны быть где-то неподалеку))). А что за швейцарские врачи?

Да мы и не стояли толком - мы прошли (где не получалось - протиснулись) до Смоленской - и домой, все очень быстро было (пошла б одна, были б хорошие кадры, потому что влезла бы в гущу. А Мик такого не любит - чтоб не потеряться, все и фоталось со стороны).
А врачи - у меня ж все произошло в одной из лучших Maternity-клиник Европы, сплошные профессора вокруг (долети я до Москвы или доедь до Каменца - еще и сама могла бы погибнуть). Мы все еще ждем результатов и диагноза - пока еще неизвестно. Но во Львове надо таки зайти в гемологический институт, поспрашивать, делают ли они кое-какие анализы. Потому как если таки мутация гена виновата во всем, то в сле. раз все будет хорошо (каждый день по уколу гепарина в живот - не очень приятно, но зато трагедий больше не случится).

Тетяна

Вже давно всі свої поїздки по Україні "звіряю" з вашими враженнями, як до (вивчаю ретельно), так і після мандрівки. зараз зайшла, щоб задати одне запитання. Зрозуміла, що, мабуть, не зовсім вчасно. 7 лютого була втрачена моя надія стати бабусею у цьому році...Розумію вас та співчуваю. Боріться, поки є бажання та сили. Але хочу нагадати, що інфекція оточує нас всіх, а її вплив залежить від імунітету кожної окремої людини. Вибачаюсь, що нагадую. Просто зверніть на це увагу. Поки людина жива, вона може знайти вихід з тяжкої ситуації. Шукайте і у вас все вийде.

Бачте як. день в день.
Вибачте, що знову про своє, але що саме сталося зі мною - поки що вивчають швейцарські лікарі. Версія про інфекцію поки що не підтверджується. проводять генетичні тести. Можлива, справа в мутаціях якогось гену.

Таня

Я теж надіялась, що не так зрозуміла усе це. Шкода. Можу лише співчувати.

а я все ще надіюся, що колись все вийде.

МБ

Це не я. Це Мандрівник але чужий.
Він пише про Коломию, Бережани, Золочів, Броди, Заболотів, Сатанів, Делятин, Чортків...

Та хто б не писав - він не поважає читача, раз так паскудно поводиться з пунктуацією. Хоча те, що він НЕ поважає читача, випливає й з стилістики - ранні дев''яності, пост-модерн на гребені моди, нашарування слів - це круто і трендово. Зараз, на щастя, так вже не пишуть. Слів багато, а конкретики замало. Для атмосферності може й зійде, але всі ми зараз страждаємо на кліпову свідомість. Або думка доноситься швидко, або читач покидає текст.

МБ

Ще.
Мури мали щонайменше шістсот років, подекуди кришились, обсипалися, словом, виглядали на свій вік. Згори було видно подвір’я, городчики, чорні ходи, сходові клітки, курники, собачі буди, все те, що містечка зазвичай ховають від чужих очей, уся та селянськість, що її силкуються втиснути в обмежений, мініятюрний простір. Там були стриманий розгардіяш, сонний балаган, сліди розпочатих будов і спогади про незавершені склади, що дедалі більше нагадують смітники, церата, компост, опалі яблука, загороди для курей, бур’яни, витоптані стежки, якесь вічне теперішнє, що чаїться в затінку горіхів і черешень. Отут поволі розпадалася готика, а два кроки далі той розпад нищив речі, позбавлені історії, тимчасові, зникомі. Нове старіло так само, як і давнє, і в цьому була певна справедливість

МБ, от бачите, наскільки цей ваш пост більш читабельний (бо попередній настільки захаращений комами і настільки бідний на крапки і пробіли - читати його неможливо).
Хоча я все-таки не знаю, про що саме ви пишете :о)

МБ

Це могло б бути там де в тебе Андрухович, Бердник.
Пише мандрівник по наших територіях. Діагноз. Там ще є такі місця.. перечитуєш їх по кілька раз.
усі ці місця і речі - це розпад, суцільна роздовбня, руїна, часто лише рештки колишньої величі…це особливість моєї частини світу, отой постійний занепад, навпіл перемішаний з ростом, та лукава недорозвиненість, яка велить завжди і все перечекати, та нехіть до експериментів над власним організмом, те вічне існування упівсили, яке дозволяє вискочити на берег ріки часу й заступити дію спогляданням. Тут усе нове – підробка, і коли воно врешті постаріє, понищиться, зотліє й розкришиться, щойно тоді набуде якогось значення…усе нове тут нагадує кіно й не має нічого спільного з тим, що було…тому я волію старе й обираю розпад, чию тяглість заперечити неможливо…на головній вулиці я бачив велетенські стоси шмаття…це називалося торгівлею, хоча більше нагадувало смітник…жінки порпалися в довгих, багатометрових ганчір’яних териконах, насипаних просто на бетоні…вони виглядали так, наче шукали тіла своїх близьких, що загинули в катастрофі…перебирали, відкидали, силкувалися докопатися до чогось кращого…того добра було зо два вантажівки, і дідько знає, звідки воно приїхало…може, з Греції, може, з Італії, в кожному разі, звідти, де воно вже нікому не було потрібне…ідеї й думки також прибувають сюди вже використаними, навіть якщо вони одноразові…це країна повторної переробки, рециклінгу, та й сама вона врешті-решт буде на щось перероблена

Маша

Вот об этом я и говорю - Ваше тяжелое психологическое состояние не заставило Вас отступиться от цели, в то время как у меня страх повторения подобного поставил крест на каких бы то ни было планах ( и ни психологи ни какие-то другие меры радикально не помогли, увы). Но в любом случае, chance favors the prepared mind и в Вас я верю как ни в кого другого.

может, во мне не голос разума говорит, а оскитоцин, гормон любви. он же выработался, а деться ему некуда. Грустно все это ужасно, все еще плачу - но уже не целыми днями. Ну, это пройдет.
и реально задумываюсь о поиске по-настоящему ХОРОШЕЙ клиники и ХОРОШЕГО врача, которому буду доверять, который не подведет. сколько б это ни стоило.

Маша

Я знаю, тут не нужны слова...Все еще надеюсь, что я что-то не так поняла....
Одно хочу сказать - я Вами очень восхищаюсь и в этом вопросе Вы для меня пример человека большого мужества. Глядя на Вас, хочется оставить свои страхи и тоже рискнуть

Спасибо! Это ооооочень приятно слышать.
А то что случилось... Мне (скорее всего в ЖК, больше просто негде) занесли инфекцию. И спасать ребенка уже было невозможно - меня б спасти... Все, что дальше - это огромная, просто ОГРОМНАЯ трагедия, я даже не предполагала, что это будет настолько просто физически - и настолько кошмарно психологически. Но щас я намерена бульдозером идти к цели, пока не достигну.

Ольга http://www.castles.com.ua/chervon.html

Здравствуйте, очень нравится ваш сайт. мы с мужем постоянно путешествуем, живем в Литве, каждый год ездим на Украину, посетили уже не мало интересностей. Всегда стараюсь раскапывать историю данных мест. Очень жаль, что ваш сайт не имеет русского языка, если я хоть что-то иногда могу понять читая, то когда я подбрасываю ссылку моим друзьям, таким же любителям путешествий, то они не понимают ни слова, обидно, что есть английский, и нет русского.

Thanx for your kind words. But it goes without saying: my site will never have a Russian version. Despite even the fact that Russian is my native language :)

юрко

" самахочу только одного: чтоб этот кошмар окончился:(
У меня уже был даже токсикоз такой силы"

чай з імбиру, хоч на короткий час, але усе-таки легше і ніякої шкоди.
Scientific studies have shown ginger provides short-term relief of pregnancy-related nausea and vomiting.

Дякую, вже неактуально

Володимир http://www.castles.com.ua/bydaniv.html

Пані Ірино,дякую за чудовий сайт! Розповідаючи про село Буданів Тернопільської області,Ви пишете,що перша згадка про село була у 1549 році. Чи не могли б Ви вказати точну дату або написати назву і місцезнаходження цього документа. Ми,вихідці з Буданова,хочемо ініціювати відзначення дня села,який дотепер ніколи не святкувався,але не знаємо коли.

на головній сторінці сайту сказана досить важлива фраза: Я НЕ ІСТОРИК. Взагалі, розумієте? Зовсім. Я нічого не досліджую, я турист - їжджу, фотографую, а тексти пишу на основі чужих історичних статей. Тому - питання не до мене.

Марина

Не буду оригінальною - дякую за чудовий сайт, наш улюблений з чоловіком.
Також хотіла вам порадити (хоч, може, й знаєте) сайт отця М. Сковири (http://www.rkc-skowyra.com), там є багато відомостей про давні парафії і занедбані костели, разом з фотографіями.

Дякую, цього сайту не знала

Аня

Доброго дня, Ірино!
Вже багато років планую поїздки завдяки Вашому чудовому сайту, за що дуже вдячна =)
Ось наважилась звернутися з проханням.
Я працюю над статтею для журналу "Світ під кутом 73%" до рубрики про Україну, але, на жаль, не маю фотографій зимового Чорткова. Чи можна якимось чином використати кілька Ваших?
Буду вдячна за відповідь!

ну можна напевно, в мене зимовий Чортків досить яскравий є. і лютневий без снігу - такий може і не підійде, і є засніжений сонячний березневий

Славко

Як з цим боротися,який вихід,де шукати порятунку?
http://derevkhramy.livejournal.com/85893.html

в кінці рецепт:
http://life.pravda.com.ua/society/2011/09/22/86053/

Таня

А давайте щось на зразок сімейного форуму організуємо.

Ірина! Заставили перечитати життя Бріджит Бардо. Не вірю, що так буде.

ви просто не уявляєте, ЯК я люблю тварин :о). Як колись казали - я ж педагог, а не педофіл :о).

Маша

Ну...как я поняла, оно само так вышло, так что казниться не стоит
Теперь уж только ждать, что будет, а потом при хорошем распределении обязанностей (мама Ваша, небось, рада?)все вернется на круги своя. Увлеченная своим делом мама - лучшая мама!

Да не само, а как бы планировано. Мы года полтора-два назад решили - пора. За это время была еще одна осечка, а вот сейчас все идет классически...
На маму только и надежда :о) И на Мика. И на его маму (которая на Вологодчине, правда :о)).

Маша

я смотрю в "лихие" 90е проблемы у всех были схожие - вес был 42 (но рост у меня, конечно, поменьше), меня шатало от стены к стене при проходе в туалет. Только мне прерывать не пришлось, оно само..., до сих пор этот день страшно вспомнить(((. С тех пор я так и не рискнула, да и не случилось как-то больше...
Но по слухам, во втором триместре должно быть легче, так что, держитесь! Возможно, тогда стимулом будет какая-нибудь небольшая комфортная поездка (скоростной поезд в Хельсинки, финны хорошо визы дают)

Голодные годы были потому что, тяжелые. А у меня потом был весь букет возможных отклонений - в том числе и самых страшных (чудом выжила в 2007 году, скажем). И все равно полезла ж на рожон, а так хорошо жили - не тужили. вот оно нам надо?:(

Маша

Дорогая Блека, я с трепетом и волнением прочитала о Вашей..новости))). Пусть все будет так, как Вы сами хотите.

я самахочу только одного: чтоб этот кошмар окончился:(
У меня уже был даже токсикоз такой силы, что приходилось по мед.показаниям прерывать (светобоязнь, анемия, вес килограмм 47, меня просто вышвырнули из платной клиники, боялись, что помру там) - но это было еще в девяностые, да и всего пару недель длилось. А сейчас - не жизнь, а подвиг каждый день, да и какая это жизнь... В Германию я так хотела, что смогла себя в кулак собрать и поехать. а сейчас никаких таких стимулов близко нету - и целые дни впустую. читаю, валяюсь, по ЮТьюбу рыщу. Это не жизнь, я страдающий овощ :(

Олена http://mamache.wordpress.com

Олена Чекан
Насправді це інша Олена Чекан. Але менше з тим. Я теж Вас не розчарую, сподіваюся.
Щиро

Зрозуміло :)

Таня http://kraeznavstvo.at.ua/

Нарешті! Я рада, що у Вас, Ірино, попереду ще одне важливе покликання. Достеменно невідомо що і хто буде на першому місці. А потім усе налагодиться. Усе стане по місцях. Успіхів у новому починанні!

ні-ні, це в жодному разі не покликання. матері-героїні з мене не буде ніколи, радше буде ситуація як в Бріджит Бардо з її сином.

Ростислав

Дякую, пані Ірино! Завдяки Вашому сайту та детальним описам місцезнаходження замків зекономив чималу кількість часу.

Олена http://mamache.wordpress.com

Доброго дня, Ірино,
цього року мандрували з чоловіком Волинню. Готувалася до поїздки, як і належить. Натрапила на Ваш сайт в Інтернеті випадково - як, власне, натрапила і на багато нових людей і не дуже відомі мені речі і події. Отак-то й вийшло - їхали прогулятися і, так би мовити, для загального ознайомлення, а вийшло - стійка зацікавленість краєм, а відтоді - і власною долею, бо я нарешті докопалася до своїх волинських коренів, яким чи не 500 років.

Дякую Вам за сайт. Наразі писатиму про свої враження (дещо вже й писала). Трохи фактів братиму у Вас, цілком зрозуміло, що пошлюся на Ваш ресурс. Фото маю свої, але Ваші є просто розкішні, думаю, хто піде від мене за посиланням на Ваш сайт, матиме велике задоволення.

Іще раз дякую. Якщо Вам цікаво, згодом надішлю посилання на своє, я планую таку невеличку серію ілюстрованих репортажів, наразі вивчаю документи; ми теж багато їздимо, говоримо з людьми, і намагаємося це все описати і зафіксувати.

Щиро,
Олена Чекан,
м. Київ

Ого, які люди:) Я дуже добре вас знаю по "Українському тижню". В вас чудові вишиванки :о)

Окс В.М.

Шановна Ірина!
Ви буваете у Німетчині.Потсдам є у Ваших планах?

Ні, мій шенген закінчився три дні тому.

Kris

Доброго дня, Ірино!

Щойно помітив у статті про Міжгір''я Закарпатської області http://castles.com.ua/mizhhirya.html невелику неточність. Наприкінці статті є блок "Міжгір''я, розфарбоване від рук". Так-от, насправді на листівці не Міжгір''я, а Воловець (угорською саме Volócz, що й видно у правому верхньому кутку). У лівому верхньому кутку угорською мовою пише - "Залізнична станція та її околиці". У Міжгір''ї, як відомо, нема і не було залізниці. Але така плутанина й не дивна, адже назви двох фактично сусідніх селищ колись були дуже схожими - Волове і Воловець, і тільки тому, що останнє селище було залізничною станцією, перейменували Волове, на Міжгір''я.

А загалом дякую за дуже корисну і цікаву інформацію про Закарпатську область, якою ви ділитесь зі своїми читачами!:)

Крісе, дякую, вже прибрала неправильну картинку :)

Ірино Добрий День! Дякую за статтю про моє рідне село Слобідку-Рихтецьку!!!
Щодо млина, то будівля знаходиться нижче Морозова переходим через кладку на Жванчику, далі прямо по грунтівці 40м буде невеличкий камяний місток через канал і одразу з права Млин. Ще в тому році були двері і грати на вікнах, я встиг сфотографувати внутрішнє обладнання. В цьому році все пограбували й розтрощили. Доречі мій дід після 1945р головував млином, по його смерті млин закрили. Ось тут є фото млина:
http://bogdangp.io.ua/album365186

Дякую! Зрозуміла де млин - я ж там ходила, але по іншому берегу, він був поруч зовсім, але за зеленню!

Sanator

де не глянеш, а Блека і тут уже була :)
Вітаю Ірино!
Радію твоїм успіхам.
Спробуй якось скористатися можливостями карт Google.
Принагідно два - три дні за мій рахунок зможеш зупинитися у корпусі "ВПЗ" http://g.co/maps/senf4 поблизу твого (бо гарного) палацу) ...
(підбери незаселені дні у книзі поселення і ласкаво просимо, поки золота осінь)

Віталій

Здрастуйте, Ірина! Я шанувальник Вашого сайту, дякую Вам за проведену колосальну роботу! Хотілося би ще довідатися про с.Сурженці, та Совий яр, які знаходяться поблизу Кам''янця-Подільського. Буду вдячний за будь-яку інформацію, оскільки у всесвітньому павутинні її дуже мало.
З повагою, Віталій.

мальовничо. пам''яток нема. кам''янецькі туди "на шашлики" їздять. в центрі села - якась колиба чи щось таке. та й все.

Маша

Посмотрела фотоотчет, красота-красота. В путешествиях все болезни как-то быстро проходят. Я весной в Рим летела - у меня уже голоса не было, через 2 дня как новая была))) А в Германию Вы сами поедете - просто вроде Вы писали, что у Вашего мужа виза до 9 сентября? Или он специально по такому случаю пойдет получать?
Кстати, по-моему Вы как-то немного похудели)))...

Не, к немцам (и голландцам, там же рядом) - сама, но мик будет получать новый шенген, и большой шанс, что дадут 5 лет, я умру от зависти :)
А не похудела, это издержки широкого фокуса :)

Маша

Удалось ли Вам найти дешевые билеты и съездить в Германию?

С 26 октября, Гамбург, неделя. А вчера вот из Австрии вернулись:
http://kamienczanka.livejournal.com/212334.html

A_Wolkoff

To: "Невский фронт". Рекомендую обратиться в Бродах в Историко-краеведческий музей. Он находится на центральной площади (Майдан Свободы, 5), недалеко от помпезного здания милиции. Там можно спросить директора СТРІЛЬЧУК Василь Михайлович. А лучше - одного из сотрудника с "криативным" именем и фамилией: Владимира Ульянова. Не забудете точно! :) Очень отзывчивый и добрый человек. Всё покажет и посоветует.

Невский_фронт

Уважаемые администраторы и посетители сайта http://www.castles.com.ua/ !
Сами мы не местные… (шутка), живу в Питере, но когда-то в детстве ( с 2 до 14 лет) жил на Западной Украине, в городе Броды Львовской области, соответственно рассказывал окружающим, включая любимую жену и ребёнка про красоты этого края, главным образом опираясь на кинокадры “Трех мушкетеров” с Майклом Боярским (Олеско, Подгирцы ну и т.д.). Теперь настал час расплаты: в сентябре везу жену (ребенок откосил в сторону Египта) в Минск с короткой вылазкой на места моего детства.
Соответственно просьба: расскажите, как правильно выбрать и заказать отель в городе Броды, оптимизировать маршрут от города Львова, ну и что грамотно надо учесть при общении с местным турсервисом чтоб лохом москальским не выглядеть.

выбрать отель в Бродах правильно очень просто - приехать к единственному существующему и снять за смешные деньги номер. Быть готовым кбессонным ночам - на первом этаже бар. окна ни фига от шума не защищают, ночью крайне шумно.
Общение с местным турсервисом не должно волновать в виду отсуствия турсервиса.

Іра

Спасибі велике за прекрасний сайт!!!
Дуже багато корисних речей, завтра от збираємося на відвідини до Жовкви=)
Цікаво було почитати про своє рідне містечко Снятин - правда, все життя вірила, що ратуша у нас найвища (в Україні) ;Р
Поновлюйтеся частіше, дуже приємно "відвідувати" усі оті українські красоти на Вашому Інтернет-виданні=)

Ірин, я стараюся частіше поновлюватися, але ЩЕ частіше за щодня - ну вже навіть не знаю як. щогодини? А я спати хочу часом.

Євген

Я вибачаюсь за те, що в попередньому меседжі помилково назвав Кокоржинський замок (Чехія)Корконоштським

Євген

Шановна Ірино! Я - киянин з американським паспортом, тому мені вдалося побувати у 76 фортецях, замках, фортах на 4 континентах світу. Я постійний відвідуваі різних сайтів, присвячених замкам,і скажу відверто: ваш сайт - чи не найкращий. Тільки сьогодні я знайшов у вас цікаву розповідь про замок у Корконошті (Чехія), і поскільку через тиждень вирушаю в подорож замками Саксонії та Чехії, я включив цей замок до свого списку. Мені дають багато користі й ваші розповіді про замки нашої рідної України. Я буваю в них щороку - рік тому був у Закарпатті та Меджибожі, а днями поїду до Бердичева, щоб оглянути монастир-фортецю. Я придбав вчора вашу книжку "Замки среднековой Европы", й прочитав її на єдиному подиху. Це - чудова й захоплююча мандрівка замками континенту! Тільки два зауваження. На сторінці 26-й підпис "Панорама Амстердама" розташований під фото із зображенням, здається, Праги, я буду в Празі за 2 тижні й там уточню на місці. Хоча, можливо, це помилка видавництва. Крім того, замок у Генті в Бельгії, названий вами "Граффенкастейл" офіційно називається "Гревенстейн", хоча практично це те ж саме - "Замок графів". Я, до речі, там побував у 2006-му році. А взагалі, я просто вражений вашою діяльностю - ви робите велику справу і спасибі вам за це від колишнього київского журналіста,який зараз навчає дітей у Нью-Йорку... і щороку вирушає на підкорення нових замків.

Євген, дякую за добрі слова. Я й сама була багато разів у Празі - картинки в книжки вставляю не я, а дизайнери чи верстальники.
Зараз вже передаю ваше зауваження видавництву.

Наталія

От низький вам уклін за вашу працю!З величезним задоволенням заходжу на сайт і отримую море позитивних емоцій від вашого стилю.Хоча частенько за державу образливо-таку красу довести до майже повного упадку.Да,ще трохи смішно було читати про своє рідне містечко,бо у вас написані маленькі неточності.Але я розумію,що за декілька годин неможливо зростися з місцем,узнати всі місцеві нюанси.

так ви кажіть помилки,а я їх виправлю, та й все :)

Маша

Сижу в Запорожье под кондеем ибо плюс 37, приходит пасынок и говорит - иди быстрей, там по телевизору говорят, что в Каменце в крепости крыша упала. А я ж не удивляюсь - в Псковском кремле чуть не после визита то ли Путина то ли Медведева башня горела. Про Москву даже говорить без мата не могу. Ну нет на этих уродов управы - хоть с топором выходи

Ну в нашем случае виновата не так власть, как очень халатная и дорогая реставрация. Может, накажут кого-то в этот раз...

Маша

В Вашем исполнении Каталония красота-красота, хотя лишний раз убедилась, что Испания не мое...Хотя жизнь богаче наших фантазий - я вот тут нафантазировала себе прекрасное путешествие на осень по Франции без Парижа (вот не тянет), а муж говорит - а я хочу... Вот теперь думаю, куда приткнуть тот Париж, чтоб ненадолго? А летом-то мы в Чернигов/Запорожье)))

так само - Париж не цікавить взагалі (як будь-які столиці, там шумно і багато туристів) - а по провінці б покаталася. В Міка 9.09 закінчується віза, я хочу проводити її у Німеччині, а з дешевими квитками зовсім біда - немає :(

Тетяна

Ірино, з задоволенням перечитала багато розповідей про різні історичні та візначні споруди України. Можливо, доля колись закине Вас у Вінницьку обл.Калинівський район, с.Гущинці.Там стоїть графський маєток біля річки Південний Буг, є ще залишки кам"яного млина. Тоді цей чудовий сайт доповниться ще однією історією.)))

тетяно, дякую. повірте, місце розташування левової частки пам''яток старовини я знаю. все ж залежить від транспортної ситуації - з Вінниччиною вона трішки кошмарна :(

Маша

Только что прочла на одном турфоруме новость про то, что Резиденция теперь в списке ЮНЕСКО, зашла на Ваш сайт и не прогадала - у Вас на сайте уже все выложено)))
Поздравляю!

дадада, мне хотелось выходить на улицы и ликовать. ликовала сама с собой дома :)
а седня ликовала с черновцами:
http://kamienczanka.livejournal.com/208578.html

Мур-мур-мур, ми любим гламур

http://www.panoramio.com/photo/53696915

ми в курсі:
http://arch-heritage.livejournal.com/975785.html?thread=8084393#t8084393

frater

Дуже гарний сайт!
Спасибі!

Дякую.

Володимир Панченко

Щодо м-ка Улашківців. З приводу "запафосного герба з лицарем".

Гербом "Погоня Литовська" (на червоному тлі - вершник на срібному коні; в руках вершника - меч і щит із двораменним хрестом) м-ко Улашківці користувалося ще у другій половині XIX ст. Він відомий з численних відбитків печаток місцевої громади, датованих 1860-ми - 1870-ми рр. (збереглися в колекції документів краєзнавця А.Шнайдера - нині ЛНБ ім. В.Стефаника, ф. 144, оп. ІІІ). Герб, судячи з усього, пов''язаний з польсько-литовським княжим родом Чарторийських, що мав свого часу володіння на Західному Поділлі.

З повагою
Володимир Панченко, к.і.н., м. Київ.

Ну я ж суджу не як геральдист, а як пересічний турист :)

			Гостевая книга mycastles

	Ваше имя:

	Адрес (e-mail):		URL:

	Сообщение:

	Введите контрольные цифры: